Рекордний дефіцит, криза європейського автопрому й загроза митної війни підштовхнули Брюссель і Пекін до пошуку компромісу
Переговори між Європейським Союзом і Китаєм вийшли на новий критичний етап. Сторони шукають компроміс, який допоможе скоротити дисбаланс у взаємних економічних відносинах і запобігти руйнівній торговельній війні.
Жовтень стане вирішальним місяцем для майбутньої взаємодії між Європою та КНР. Наприкінці минулого тижня в Пекіні відбувся важливий раунд консультацій, що завершився укладенням проміжної угоди. Наступною віхою стане саміт лідерів ЄС у Брюсселі 15–16 жовтня, на якому одним із ключових питань буде звіт Єврокомісії про результати переговорів із Пекіном і пропозиції щодо захисту європейського ринку та виробників від дешевого китайського імпорту.
Більшість глав європейських країн налаштовані дуже критично щодо Китаю. Передусім це стосується лідерів ЄС – Франції та Німеччини. Тому рішення можуть бути досить жорсткими.
ЕКОНОМІЧНИЙ ГЛУХИЙ КУТ: ДЕФІЦИТ У МІЛЬЯРД ЄВРО НА ДЕНЬ
Головним тригером для жорсткої позиції Брюсселя став безпрецедентний торговельний дефіцит Євросоюзу з Китаєм, який сягнув критичної позначки – понад 1 мільярд євро на день. Європейські лідери та промислові асоціації в один голос заявили, що більше не готові терпіти агресивний потік дешевого китайського імпорту, який буквально вимиває робочі місця та послаблює індустріальну базу Європи.
Урсула фон дер Ляєн / Фото: European Union
«Ми можемо знизити ціни на енергію, більше інвестувати та впроваджувати інновації, реформувати наші економіки. Але все це підривається, якщо наші компанії не змагаються в рівних умовах. Наш торговий дефіцит із Китаєм зараз становить 1 мільярд євро на день. Він досяг переломного моменту», – заявила у вересні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Китай почав придивлятися до великого й платоспроможного європейського ринку ще під час першого президентства Дональда Трампа, коли той у 2018 році запровадив низку протекціоністських мит та обмежень проти китайських товарів. Наступна адміністрація США на чолі з президентом Джо Байденом намагалася взаємодіяти з Китаєм менш агресивно, проте не скасовувала рішень попередників, а запроваджувала нові точкові обмеження в межах концепції зовнішньої та економічної політики щодо Китаю – «маленький двір, високий паркан».
Із поверненням Трампа до Білого дому в січні минулого року та рішенням його адміністрації підвищити мита на китайські товари до 145% ситуація для європейців різко загострилася. Китайська «експортна машина», вимушена шукати адекватну заміну ринку США, перенаправила потік надлишкового товарного експорту на відносно відкритий європейський ринок.
У Єврокомісії заговорили про загрозу «Китайського шоку 2.0» за аналогією із кризою початку 2000-х у США, коли через дешевий експорт із Китаю у Штатах постраждали цілі галузі промисловості, а близько 2,4 мільйона американців залишилися без роботи. Проте у випадку з ЄС загроза спричинена не стільки звичайними споживчими товарами – пластиком чи одягом, – скільки високотехнологічною промисловою продукцією нового покоління, яка традиційно була конкурентною перевагою європейців.
Масштаб проблеми найкраще демонструє ситуація в автомобільній промисловості Німеччини – провідній галузі країни, яка є лідером і локомотивом економіки ЄС. Останніми двома роками через тиск китайських конкурентів і засилля китайських електрокарів німецький автопром переживає найглибшу структурну кризу за останні десятиліття, що загрожує ліквідацією великих виробництв та масштабним скороченням робочих місць.
Так, компанія Volkswagen уперше за всю історію свого існування в грудні 2025 року зупинила виробництво на підприємстві в Дрездені та оголосила про плани закрити ще чотири заводи протягом 2031–2034 років. Керівництво Mercedes-Benz у вересні цього року офіційно попередило працівників, що під загрозою закриття перебувають два заводи на території ФРН.
ЖОВТНЕВИЙ КОМПРОМІС
Активні спроби Євросоюзу впорядкувати торгівлю з Китаєм почалися близько двох років тому, але не мали жодного впливу на ситуацію: Брюссель усіляко намагався захистити ринок ЄС, а Пекін жорстко реагував і запроваджував власні обмеження проти європейців. Так, у жовтні 2024 року Євросоюз оголосив про підвищення мита на китайські електромобілі до 35,3% на додаток до вже чинного 10% мита. Пекін, своєю чергою, запровадив підвищені тарифи на європейські бренди, свинину та молочні продукти.
Згодом обидві сторони дійшли висновку, що такий спосіб врегулювання розбіжностей лише породжує нові проблеми, тож потрібно домовлятися. Для цього створили Торговельно-інвестиційний консультаційний механізм ЄС–Китай. Перше засідання відбулося 29 червня в Брюсселі під головуванням єврокомісара з питань торгівлі та економічної безпеки Мароша Шефчовича та міністра торгівлі КНР Ван Веньтао. Під час того раунду сторони погодили чотири основні напрями роботи: балансування торгівлі й інвестицій, експортний контроль, права інтелектуальної власності та реформування СОТ.
Наступне засідання, призначене на жовтень у Пекіні, мало стати предметнішим та окреслити контури ребалансування китайсько-європейської торгівлі. І, схоже, більшість очікувань виправдалася.
Єврокомісар Шефчович 8 жовтня прибув до Пекіна з чіткою метою – домовитися з китайським урядом про зменшення дефіциту двосторонньої торгівлі, який сягнув астрономічних 360 мільярдів євро на рік.
«Цей діалог тепер повинен дати результати. Слабший внутрішній попит у Китаї означає, що їм також потрібен наш європейський ринок. Тож у наших спільних інтересах – працювати разом над пошуком рішень. Слова – це добре, але справи – краще», – заявила незадовго до поїздки свого підлеглого президентка ЄК фон дер Ляєн.
Європейський парламент, своєю чергою, напередодні візиту делегації до Пекіна ухвалив розгромну резолюцію, вимагаючи «економічної взаємності»: якщо Китай не відкриє свої ринки для європейського бізнесу, ЄС має застосувати жорсткі захисні механізми. Франція та Німеччина навіть запропонували радикальніший інструмент – повне закриття внутрішнього ринку ЄС для китайських компаній, які порушують правила чесної конкуренції.
Рішучість європейців чи інші міркування, схоже, вплинули на керівництво Китаю, і раунд торговельних консультацій у Пекіні, який уже отримав назву «жовтневий компроміс», завершився доволі успішно для ЄС.
Марош Шефчович в Пкіні / Фото: EU/Andrea Verdelli
«Ми зробили вирішальний перший крок до ребалансування наших торговельних відносин. Проте це далеко не кінець шляху, а лише початок тривалого процесу», – підкреслив єврокомісар Марош Шефчович після переговорів на зустрічі з журналістами в Пекіні минулої п’ятниці пізно ввечері.
Він розповів, що під час цього раунду китайська сторона вперше за весь час торговельних консультацій погодилася з аргументами європейців щодо необхідності усунення дисбалансів у торгівлі без жодного тиску з боку Брюсселя.
«Я хотів би підкреслити кілька дуже важливих моментів. Перший полягає в тому, що Китай уперше погодився пом’якшити свій експорт, не пройшовши фазу попередньої торговельної напруженості, і я дуже ціную це», – сказав єврокомісар.
Проте розповідати ЗМІ деталі домовленостей із китайськими партнерами Шефчович відмовився. Він зауважив, що спочатку має поінформувати про результати консультацій Єврокомісію і лідерів країн ЄС на саміті 15–16 жовтня. А вже після цього пообіцяв вийти до преси й надати більше інформації.
КЛЮЧОВІ ДОСЯГНЕННЯ «ЖОВТНЕВОГО КОМПРОМІСУ»
Однак загальні контури домовленостей відомі: про них одразу ж поінформувала китайська сторона. Міністерство торгівлі КНР опублікувало повідомлення, у якому йдеться про те, що сторони досягли консенсусу щодо 16 пунктів за трьома фундаментальними напрямами:
Автомобільний компроміс. Головним досягненням переговорів стало регулювання ринку екологічного транспорту. Китай погодився скоротити експорт гібридних автівок та plug-in-гібридів до ЄС удвічі (на 50%) протягом наступних чотирьох років. Для цього на наступний рік установлено ліміт постачання китайських гібридів та електрокарів до ЄС на рівні 350 000 одиниць, що призведе до зменшення їхньої частки на ринку Європи з нинішніх 12% до 6%. У наступні три роки квота може дещо зрости, але пропорція залишатиметься близькою до скорочення на 50% від нинішнього показника.
Це безпрецедентний крок, спрямований на порятунок європейського автопрому, оскільки лише за останні два роки частка китайських гібридів на ринку ЄС злетіла з 2% до 25% завдяки демпінговим цінам. Попри відмову від добровільних обмежень під час попередніх раундів консультацій, Пекін усе ж пішов на поступки, аби захистити позиції своїх автовиробників на ринку ЄС.
Зниження мит для європейських товарів. Китай зобов’язався знизити ввізні мита на низку європейських експортних товарів загальною вартістю близько 4 мільярди євро. До них увійшли автозапчастини, оливкова олія, взуття тощо. Це дозволить виробникам з ЄС економити щонайменше 225 мільйонів євро на рік лише на сплаті митних зборів.
«Зелений коридор» для критичної сировини. Пекін погодився спростити та прискорити процедури видавання експортних ліцензій на рідкісноземельні елементи й постійні магніти для європейських компаній. Раніше ЄС звинувачував Китай у перетворенні своєї сировинної монополії на геополітичну зброю.
Китайська сторона натомість наголосила на важливості збереження діалогу. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї зазначив, що поточні торговельні суперечки є тимчасовими, а основою партнерства має залишатися взаємна довіра.
Одночасно з цим у Пекіні натякнули, що угода відкриває зелене світло для локалізації китайських брендів. Зокрема таких як BYD чи Li Auto, які тепер активно будуватимуть заводи безпосередньо в країнах ЄС і переноситимуть туди ланцюжки створення вартості та виробництво акумуляторів.
Порівняльна таблиця: баланс інтересів сторін за підсумками консультацій у Пекіні
Китай і ЄС також підтвердили готовність вирішувати розбіжності виключно в межах правил Світової організації торгівлі (СОТ) та домовилися підтримувати постійний діалог. Наступну зустріч Механізму торговельно-інвестиційних консультацій, під час якої сторони спробують перейти до другого етапу ребалансування торгівлі, заплановано на березень наступного року. А перед цим, у січні, відбудеться проміжний раунд переговорів міністрів у форматі відеоконференції.
Домовленість між Європейським Союзом та Китаєм на жовтневих консультаціях у Пекіні стала критично важливим тактичним успіхом, який дозволив сторонам зробити реальний «крок від прірви» торговельної війни. Утім, це перезавантаження торгівлі є радше компромісним перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням структурних економічних розбіжностей.
У будь-якому разі для України це радше позитивна новина. Попри війну, Китай залишається нашим важливим торговельним партнером із найбільшим обсягом товарообігу, який у 2025 році становив близько 21 млрд доларів США.
Водночас це непростий партнер: на український експорт до КНР припадає лише близько 1,8 млрд доларів. Від’ємне сальдо торгівлі сягає 17,4 млрд доларів. Тому врегулювання торговельного дисбалансу між Євросоюзом і Китаєм може стати для України прикладом у майбутніх переговорах із Пекіном.
Україна також веде переговори про вступ до Євросоюзу, тож події в ЄС безпосередньо стосуються й нас – якщо не сьогодні, то в перспективі.
Та найважливіше – сам факт, що Брюсселю й Пекіну вдалося запобігти подальшій ескалації та домовитися про врегулювання суперечностей шляхом діалогу. Це руйнує сподівання Москви на конфлікт між Європою та Китаєм, який міг би зіграти на руку Росії, і дає підстави розраховувати на збереження європейської підтримки України в її боротьбі за свободу й незалежність.
Володимир Сидоренко, Пекін
Перше фото: АА
