Міністерство оборони України поступово впроваджує конкурентні тендерні процедури в оборонних закупівлях для того, щоб зробити їх більш прозорими, а використання коштів — більш ефективним.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони.
У результаті військові отримуватимуть більш якісне забезпечення всім необхідним, а виробники зростатимуть за рахунок конкуренції та прогнозованості закупівель.
На заході за участі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), представників сектору оборони, Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Державного оператору тилу та громадськості обговорювали забезпечення належного рівня прозорості та підзвітності оборонних закупівель у контексті виконання рекомендацій Стратегічного огляду системи оборонних закупівель України.
Сьогодні оборонні закупівлі в Україні є одними з найшвидших у світі. Мета — зробити їх також одними з найбільш прозорих. Для цього Агенція оборонних закупівель ДОТ починає переходити на електронні тендери в закупівлях для Сил оборони.
Запровадження електронних тендерів дозволить більш ефективно використовувати кошти, зробить процедуру більш прозорою і разом з тим — безпечною щодо захисту даних. За рахунок конкуренції, виросте якість продукції, чіткі правила для виробників дадуть їм більше можливостей для планування роботи та зростання. За рахунок цифровізації процесів знизиться людський фактор та рівень корупційних ризиків.

За словами заступника міністра оборони України Мстислава Баніка, змінювати систему оборонних закупівель під час активної фази війни — це велика відповідальність. “Ми діємо максимально виважено, відпрацьовуючи кожну кардинальну зміну на окремих закупівлях. І масштабуємо ті підходи, що показали реальний результат”, — зауважив Банік.
Один із практичних прикладів нового підходу — закупівля далекобійних 155-мм артилерійських пострілів.
АОЗ ДОТ провела конкурентну процедуру з торгами на пониження ціни. У результаті вдалося зекономити понад 16% коштів і за рахунок цього збільшити кількість снарядів у закупівлі на десятки тисяч одиниць.
Ще один приклад — закупівля пікапів для військових. Для цього було проведено тендер на 5 тисяч пікапів. Контракти ще укладаються, але вже очікується значна економія.
Процедура була рамковою і тривала менше ніж тиждень від оголошення до дня проведення. За результатами визначено чотирьох переможців.
Під час цієї закупівлі Міноборони також відпрацювало ризики спільно з представниками антикорупційної спільноти. Зокрема, щодо відкритості процедури для громадського сектору.
Впровадження електронних тендерів в оборонних закупівлях матиме низку позитивних ефектів.
Тендерна процедура дозволяє знизити вартість товарів. Завдяки цьому військові отримуватимуть більші обсяги необхідних товарів за ті ж кошти.
Конкуренція між постачальниками стимулює технологічний прогрес. Відповідно, виробники будуть розвивати свої підприємства та вдосконалювати вироби.
Основна частина закупівельних процесів переведена в електронну систему. Цифровізація процедур дозволяє суттєво зменшити вплив людського фактора та корупційних ризиків.
Безпека даних учасників буде забезпечена електронною системою.
Загальний обсяг замовлення розподіляється між кількома різними постачальниками замість укладання одного контракту. Разом із тим, кожен переможець отримає контракт відповідно до реальних виробничих спроможностей. Таким чином зменшується ризик зривів постачань для війська.
Доступ до державних тендерів стає відкритим для будь-яких компаній. Умовою для участі залишається проходження обовʼязкових перевірок, як от на відповідність заявленим виробничим спроможностям, безпекові ризики тощо. Це розширить коло постачальників для Сил оборони і, як результат, дозволить закуповувати товари за більш конкурентними цінами.
Всі етапи забезпечення війська обʼєднаються в єдину екосистему, що дозволить бачити цілісну картину та оперативно закривати прогалини.
Міністерство оборони нетерпиме до будь-яких корупційних проявів у закупівлях для війська. Для запобігання ризикам проводяться внутрішні перевірки, триває співпраця з правоохоронними органами, НАЗК та антикорупційною спільнотою.
За словами заступника міністра оборони, тендерні процедури можуть бути прозорими і підзвітними навіть у великих обсягах — це показала закупівля снарядів 155-мм, що стала рекордною для АОЗ ДОТ.
“Навіть під час активної фази війни ми будуємо систему, де кожне рішення пояснюється, перевіряється і контролюється. Так, з урахуванням всіх ризиків – але і з розумінням, що це вкрай необхідно. Чим прозоріша система — тим складніше її обходити. І тим більше зброї потрапить прямо на фронт – ми для цього і працюємо, власне. Для кожного солдата на полі бою”, — зауважив Банік.
Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов наголосив, що питання доброчесності нерозривно пов’язане з тим, як побудована сама система закупівель: наскільки чітко розподілені ролі між її учасниками, наскільки рішення залежать від процесів, а не від окремих людей, наскільки легко перевірити логіку цих рішень.

“Саме такий підхід дозволяє закладати принципи доброчесності на всіх етапах закупівельного процесу”, — підкреслив Жумаділов.
Читайте також: Уряд розширює оборонні закупівлі через DOT-Chain Defence
Переведення оборонних закупівель на електронні тендери сприятиме зниженню корупційних ризиків.
У межах заходу НАЗК та Наглядова рада АОЗ ДОТ підписали Меморандум про взаємодію та співпрацю. Документ спрямований на поглиблення співпраці у сфері доброчесності, комплаєнсу та антикорупційних механізмів в оборонних закупівлях.
Учасники також обговорили розвиток комплаєнс-систем, механізми інституційного нагляду та громадського контролю, подальші кроки для зміцнення довіри до системи закупівель – як в Україні, так і серед міжнародних партнерів.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони трансформуватиме ініціативи бойових бригад у нормативні рішення, роблячи ставку на цифровізацію процесів гемонагляду та електронне відстеження кожного юніту крові на шляху до пораненого.
Фото: Міноборони
