За інформацією: Суспільне.
"За териконами" була написана в окопі зруйнованої Мар'їнки. Рядки Михайло Стасула присвятив побратиму Ростиславу Терлецькому, який загинув 17 листопада 2022 року. Мільйони прослуховувань, тисячі вдячних коментарів, воїн зізнається: ніяково від такої уваги. Нині чоловік продовжує служити у миколаївській бригаді, опановує безпілотники, а також пише вірші й музику.
Історію десантника Михайла Стасули розповіли у пресслужбі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
"За териконами" — історія створення
Пісня стала одним із символів героїчної оборони Мар’їнки, кажуть у пресслужбі, проникливі рядки відгукнулися людям.
"Вірші пишу з дитинства. Я сирота, у мене батьки померли, коли мені було 16 років. І на фоні цієї травми я почав писати вірші. У мене багато віршів саме про війну, про те, яка вона — війна, яке в мене бачення війни", — розповідає захисник.
У власних віршах Михайло закликає українців бути разом.
Михайло Стасула. Mishanya Stas (Scorpion)/Facebook
На навчаннях боєць із псевдо "Скорпіон" познайомився та подружився з побратимом Ростиславом Терлецьким.
"Він, один з найперших наших хлопців загинув. На фоні цього мені було дуже важко. Ця втрата, вона вплинула на мене. Будучи в Мар'їнці, я взяв телефон і в нотатках почав писати, описувати терикони. Одразу зрозумів, кому я хочу її присвятити", — говорить військовослужбовець.
Телефон в руках бійця. 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада
Мати та сестра загиблого побратима стали для Михайла й бригади як сім'я.
"Сестра може мені в будь-який час, навіть вночі, написати. Я з нею можу спілкуватися, можемо зідзвонюватися. І для мене це дуже важливо. Якось вона мені пише: "Міша, можна я тебе буду братиком називати?" Я кажу: "Звісно, що можна", — додає "Скорпіон".
Нині чоловік продовжує писати вірші та музику, коли має вільний час. Мріє видати власну книгу. Втім спершу треба завершити війну — українською перемогою, зазначає Михайло.
"Я повинен бути там"
Почалась повномасштабна війна, я одразу… ну якось страшно було йти, тому не наважувався. У 2022-му, вже у вересні, я остаточно вирішив, що я повинен бути там.
Українські захисники. 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада
Михайло говорить, спочатку на фронті було страшно, з часом звикаєш до свисту та влучань російських снарядів.
"Ми виходили на позицію "Острів". На той час вона була сама така жорстока позиція, тому що попереду був терикон. Ми сиділи в посадці, у відкритому полі. Посадка була вся "скошена". Кожного дня стабільно ця точка обстрілювалася", — пригадує десантник.
Шеврон 79-ї ОДШБр. 79 окрема десантно-штурмова Таврійська бригада
В один момент бійцям довелося відступити з позицій, адже росіяни почали гатити та наступати на Сили оборони.
"Двох моїх побратимів, я пам'ятаю, засипало повністю живцем. Ми під обстрілами їх відкопували — живі", — розповідає Михайло.
Нині Михайло Стасула опановує керування дронами. Говорить, безпілотники — це "очі" фронту.
Читати ще
Читати ще Шлях від кухарки до військової: історія Вікторії Тітуренко з Миколаївщини
Читати ще Уламок прилетів у голову: попри травми захисник з Миколаєва продовжив службу
